Поэтическая пристань - стихи николаевских поэтов  
Поэты Николаева
 
Поэтическая пристань - стихи николаевских поэтов.


Д. Березина
ДАРИНА БЕРЕЗІНА

Народилася 1982 року. Закінчила факультет іноземної філології Миколаївського
державного гуманітарного
університету імені Петра Могили. Викладач кафедри англійської мови МДГУ імені Петра Могили. Стипендіат
Міжнародного благодійного фонду «Смолоскип»; дипломант Всеукраїнського фестивалю поезії “Молоде вино” (2002 р.) та Всеукраїнського
конкурсу оповідання “Що записано в Книгу життя” (2003 р.); лауреат літературного конкурсу “Золота арфа” (2002 р.), Міжнародної україно-німецької літературної
премії імені Олеся Гончара (2002 р.) за цикл новел; літературного конкурсу „Витоки” (2006 р.) в номінації „Поезія”.
Дипломант (2001 р.) та лауреат (2003 р.) Міжнародного конкурсу кращих творів молодих літераторів «Гранослов». Твори – поетичні та прозові – друкувалися в місцевій пресі, обласних та республіканських альманахах, мережі Інтернет (під псевдонімом Таїрні).
Автор збірки поезій та прози „Камера схову” (Київ: Гопак, 2004). Член НСПУ з 2006 року.
 
Братові
Акелдама

(вінок сонетів)
....лишь нервно сцепленные пальцы - крик.
Учитель... я хотел... не мудрость книг....
я понял... слишком поздно.... я устал...
...и горло, как петля, тоска сдавила,
и над грядущей Акелдамой стыла
звезда Полынь - сияющий кристалл...
Ниеннах. «Иуда»
Коли замість вод тільки кров із землі і небес
Приходить знання неминучості. Отже, поволі
Звикаєш, що маєш свою нечутливість до болю
Та відчай зернини, яка погамовує прес…
Маріанна Кіяновська. «Орлеанська Діва»
0. Поле
1. Світанок
2. Пророцтво
3. Симон-Петро
4. Ніч
5. Саломія
6. Позачасся
7. Пілат
8. Легіон
9. Магдаліна
10. Мати
11. Мироносиця
12. Голгофа
13. Спокута
14. Апостоли
 
а завтра
Янгол блукав заяложеним світом
 
я воїн від бога рокований криці і брану
я важив життям на ристалищі сивих століть
жага перемоги й сваволі нестримної мить
п’янкіша вина і солодша від жінки – омана
химера всевладдя і доля мов заполоч рвана
пручається з рук – норовливий збезкрилений птах
смугастий хребет вигинає закурений шлях
починається вічність – байдужа стрімка і незвана
наче гак під ребро – усвідомлення власної тіні
боленосність смеркання нікчемність рабів у катівнях
місто кров’ю мостили і брудом на тисячі верст
тисне брила повітря безжальністю сивої втоми
це життя - не назовсім. це просто дорога додому
бо загублено меч на якомусь зі ста перехресть
 

 
 Главная         О сайте           Материалы по теме          Обмен ссылками     E-mail

Copyright 2009 © www.nikolaevstih.info . All rights reserved.