|
|
|
| Поэтическая пристань - стихи николаевских поэтов.
|
|
|
| Д. Березина |
 ДАРИНА БЕРЕЗІНА
Народилася 1982 року. Закінчила факультет іноземної філології Миколаївського
державного гуманітарного
університету імені Петра Могили. Викладач кафедри англійської мови МДГУ імені Петра Могили. Стипендіат
Міжнародного благодійного
фонду «Смолоскип»; дипломант Всеукраїнського фестивалю поезії “Молоде вино” (2002 р.) та Всеукраїнського
конкурсу оповідання “Що записано в Книгу життя” (2003 р.); лауреат літературного конкурсу “Золота арфа” (2002 р.), Міжнародної україно-німецької літературної
премії імені Олеся Гончара (2002 р.) за цикл новел; літературного
конкурсу „Витоки” (2006 р.) в номінації „Поезія”.
Дипломант (2001 р.) та лауреат (2003 р.) Міжнародного конкурсу кращих творів молодих літераторів «Гранослов». Твори – поетичні та прозові – друкувалися в місцевій пресі, обласних та республіканських альманахах, мережі Інтернет (під псевдонімом Таїрні).
Автор збірки поезій та прози „Камера схову” (Київ: Гопак,
2004). Член НСПУ з 2006 року. |
| |
| Братові |
Акелдама
(вінок сонетів)
....лишь нервно сцепленные пальцы - крик.
Учитель... я хотел... не мудрость книг....
я понял... слишком поздно.... я устал...
...и горло, как петля, тоска сдавила,
и над грядущей Акелдамой стыла
звезда Полынь - сияющий кристалл...
Ниеннах. «Иуда»
Коли замість вод тільки кров із землі і небес
Приходить знання неминучості. Отже, поволі
Звикаєш, що маєш свою нечутливість до болю
Та відчай зернини, яка погамовує прес…
Маріанна Кіяновська. «Орлеанська Діва» |
| 0.
Поле |
| 1.
Світанок |
| 2.
Пророцтво |
| 3.
Симон-Петро |
| 4.
Ніч |
| 5.
Саломія |
| 6.
Позачасся |
| 7.
Пілат |
| 8.
Легіон |
| 9.
Магдаліна |
| 10.
Мати |
| 11.
Мироносиця |
| 12.
Голгофа |
| 13.
Спокута |
| 14.
Апостоли |
| |
| а завтра |
| Янгол блукав заяложеним світом |
| |
|
Янгол блукав заяложеним світом
крил недоречність носив за плечима
кашляло хрипко простуджене літо
в синім асфальті топилися рими
падали кроки нестримно і лунко
з сивих калюж проростали мечеті
і каламутним тинявся провулком
зніджений смуток в строкатім кашкеті
плакало небо п’янким падолистом
тліли шибки і холонула кава
а на трамвайній зупинці облізлій
грав на сопілці розпатланий фавн
жебрали сонце сумні пілігрими
гуснула ніжність в нічнім безголоссі
янгол похнюплений ніс за плечима
осінь |
|
|
|
