Поэтическая пристань - стихи николаевских поэтов  
Поэты Николаева
 
Поэтическая пристань - стихи николаевских поэтов.


Д. Березина
ДАРИНА БЕРЕЗІНА

Народилася 1982 року. Закінчила факультет іноземної філології Миколаївського
державного гуманітарного
університету імені Петра Могили. Викладач кафедри англійської мови МДГУ імені Петра Могили. Стипендіат
Міжнародного благодійного фонду «Смолоскип»; дипломант Всеукраїнського фестивалю поезії “Молоде вино” (2002 р.) та Всеукраїнського
конкурсу оповідання “Що записано в Книгу життя” (2003 р.); лауреат літературного конкурсу “Золота арфа” (2002 р.), Міжнародної україно-німецької літературної
премії імені Олеся Гончара (2002 р.) за цикл новел; літературного конкурсу „Витоки” (2006 р.) в номінації „Поезія”.
Дипломант (2001 р.) та лауреат (2003 р.) Міжнародного конкурсу кращих творів молодих літераторів «Гранослов». Твори – поетичні та прозові – друкувалися в місцевій пресі, обласних та республіканських альманахах, мережі Інтернет (під псевдонімом Таїрні).
Автор збірки поезій та прози „Камера схову” (Київ: Гопак, 2004). Член НСПУ з 2006 року.
 
Братові
Акелдама

(вінок сонетів)
....лишь нервно сцепленные пальцы - крик.
Учитель... я хотел... не мудрость книг....
я понял... слишком поздно.... я устал...
...и горло, как петля, тоска сдавила,
и над грядущей Акелдамой стыла
звезда Полынь - сияющий кристалл...
Ниеннах. «Иуда»
Коли замість вод тільки кров із землі і небес
Приходить знання неминучості. Отже, поволі
Звикаєш, що маєш свою нечутливість до болю
Та відчай зернини, яка погамовує прес…
Маріанна Кіяновська. «Орлеанська Діва»
0. Поле
1. Світанок
2. Пророцтво
3. Симон-Петро
4. Ніч
5. Саломія
6. Позачасся
7. Пілат
8. Легіон
9. Магдаліна
10. Мати
11. Мироносиця
12. Голгофа
13. Спокута
14. Апостоли
 
а завтра
Янгол блукав заяложеним світом
 
приходить знання неминучості хиже та мстиве
у ночі безсонні - порожні та утлі човни.
де привиди риб наче душі встають з глибини
цих проклятих богом терен кінцесвітньої зливи
розорано зорями пам’яті зболену ниву
о яхве! о як ви адамові хтиві сини
вітали варраву! між випарів поту й слини
згасала душа в ненареченім прагненні дива
розхристана нетля покірно вгрузала у віск
судомила небо остуда непролитих сліз
а тиша дзвеніла насторчена сотнею лез
блаженне блазенство! прочани вертають в міста
і терпнуть від спеки їх спраглі причастя вуста
коли замість вод тільки кров із землі та небес
 

 
 Главная         О сайте           Материалы по теме          Обмен ссылками     E-mail

Copyright 2009 © www.nikolaevstih.info . All rights reserved.