Поэтическая пристань - стихи николаевских поэтов  
Поэты Николаева
 
Поэтическая пристань - стихи николаевских поэтов.


М. Банько
Банько Мария

Мне 17 лет, я студентка: грызу гранит науки. Много лет назад попыталась
взглянуть на мир через призму поэзии, и это мне понравилось. В 2004 году стала членом литературного объединения «Секрет». Занимала призовые места в литературном конкурсе «Золотая арфа» и стала дипломантом многих других. Окончила Морской лицей, благодаря которому познакомилась со многими интересными людьми. По жизни «я ищу таких, как я, сумасшедших и смешных».
 
Спокуса
Геть, янголе!
Спокуса - спокута світаннями скута
Мой первый полёт на метле
 
Геть, непрощений янголе, згинь у своїм піднебессі,
ти, величний, мов птах, і жорстокий, мов в полі вогонь,
о, всесильний дияволе, грай у незгаданій п’єсі,
ти - скривавлений цвях на скрижалях священних долонь,
Отруїшся прокислими фруктами з райських садів,
ти не віриш в кохання й гадаєш, що вищий за долю,
ти не грайся отрутою вбитої зранку змії,
проклинаєш зітхання і знаєш, що йду за тобою.
Мов каліка, розтрощеним явором в серці озвешся,
тобі боляче теж, почорнієш, тоді прилітай.
Мов діброва до сонця, до мене заспраглий ти пнешся.
Де ж твоє піднебесся примарне, мов сіра вуаль.
Птах, в долоні затиснутий, смутком у небо злетів,
але я не втечу від полону шаленої болі.
Тобі крила потиснути друг на прощання звелів,
поневолі мовчу і бажаю – «будь боже з тобою».
Геть, непрощений янголе, згинь у своїм піднебессі,
Отруїшся прокислими фруктами з райських садів,
Мов каліка, розтрощеним явором в серці озвешся.
Птах, в долоні затиснутий, смутком у небо злетів.
 

 
 Главная         О сайте           Материалы по теме          Обмен ссылками     E-mail

Copyright 2009 © www.nikolaevstih.info . All rights reserved.